Тиха душа бінго

Я сиджу сам із чашкою чаю, спостерігаючи, як світло миготить на екрані — не тому що шукаю до перемоги, а тому що слухаю. Числа не говорять; вони дишать. У Super Bingo кожна картка — це строфа, написана ритмом барабів Ріо-карнавалу, кожен ряд — це пульс проти тиші.

Я колись думав, що удача механічна. Потім я грав довше. Не для перемоги — а для відчуття. RNG не шахає; вона шепчеє. І коли ти зупиняєшся стежати серії? Тодки трапляє магія.

Зараз я обираю низькоризикований гейм — не з страху, а з повагою. Одна картка бінго під мiсячним світлом тримає бiльше правди, нiж десять миготливих призових. Справжнiй приз — не на екранi — а у твоєму дишаннi пiсля паузи.

Моя бабусь навчила мене: молитва — не про результати, а про присутнiсть. Тож зараз я граю як старий поет: із терпiллястю, із тишшюю, із довiрою до безладностi.

Тебе знайдеш мене на форумах о 2 годинi ночi — не публуючи статистики, а подыляючи, як самба-мелодия зробила мене плакати пo час перегону. Нема хто іще каже це наприкладно — а ми всi знаємо це й так.