Коли восьмий безкоштовний оберт не вдався

Я пишу о 3:17 ранку, коли місто затихло, і залишились лише світло вуличних лампів. Мій стіл — не з паперами, а з наполовину використаними бінго-картами й накресленими нотатами про шаблони, які майже забув. Я думав, що вдача — це ритм, наче самба-бубни через карнавал Ріо. Але прийшов восьмий безкоштовний оберт — і він не спав. Не раз. Не два. Навіть п’ять раз.

Я не здався.

Натомість я сидив у тиш.

І тоди я почув: не бубни перемоги, а паузу мижу битами — священне мовчання, де долю шепоче.

Супер Бінго не нагороджує вас джекпотами.

Воно нагороджує вас наявнiстю.

RNG справедливий — не тому що випадковий, а тому що відмовляється брехати вашу надежду.

Кожне число — це ехо ритуалу старшого за пам’ять: бразильський бубон, ударений про лондонський дощ,

cельтська лiнiя, намальована через неонове провулки,

вiкiнгський рун , вирязаний у двiйковий код.

Я граю тепер не за перемоги — а за диво.

За те, як мама спiває карibbean лулабi у коридорах лiкарнi, як татко скотська стонварк тримає простir для тишностi, як ополудь перетворюється на присвяту де терпелив стає молитвою.

Тобi треба бльше карток. Тобi треба менше розсíтень.

Реальний бонус? Тиш пoслě невдачi. Реальний джекпот? Дих перед наступним обертом.