Від новачка до короля грому

Так, це той самий Super Bingo, що виглядає як божевілля з молніями і дзиньканням.

Але хто б міг подумати — це не випадковість. Це дизайн. Як у п’єси Тараса Шевченка: кожен крок — намагання зробити свій ритм.

Гроші? Не для мене!

Я ж не Ілон Маск з бюджетом на месенджер. Моя «спартанська норма» — це вартість обіду у Києві. І навіть коли програю — сміюся. Бо знаю: не судилося мені стати богом… але можу бути стратегом.

Або просто дзинь-дзинь?

Коли линяється чотири рядки… це не перемога — це момент свого життя. Такий же важливий, як останнє крапання до фрази в романці.

Хто ще так грає? У коментарях — бо тут не про гроші… а про те, щоб бути собою. Або принаймні своїм логотипом у гральному інтерфейсі 😉