Я не грав у пошук щастя — я шукав сенс. У тиші між Чикаго та Ріо я зрозумів, що радість — це алгоритмічний допамін, а не справжнє щастя. Це не гра. Це дзеркало нашого навчання помилково приймати випадковість за нагороду.